10 лютого — День пам’яті легендарного слобожанського волейболіста, дворазового олімпійського чемпіона Юрія Михайловича Пояркова. Він народився 10 лютого 1937 року і пішов із життя в цей самий день, у свій 80-річний ювілей. Усе його життя було нерозривно пов’язане з волейболом.
Свій спортивний шлях Юрій Поярков розпочав у Харкові, з дитячої команди Харківського педагогічного інституту. Згодом став гравцем харківського «Буревісника», чемпіоном України та Спартакіади народів. У складі збірної команди країни (1960–1972), незмінним капітаном якої був з 1965 року, він здобув золото Олімпійських ігор 1964 і 1968 років, бронзу Олімпіади-1972, став дворазовим чемпіоном світу, Європи та володарем Кубка світу.
Юрій Михайлович увійшов в історію волейболу завдяки надпотужній бічній подачі, що навіть призвела до змін у правилах гри. За це його знали у світі як «людину-катапульту». У 2007 році його ім’я внесено до Книги рекордів Гіннесса, а у 2008-му — до Зали волейбольної слави (США).
Після завершення ігрової кар’єри Юрій Поярков присвятив себе тренерській та педагогічній діяльності, працював у Харкові та Києві, очолював кафедру спортивних ігор ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Головною місією свого життя він вважав розвиток дитячого спорту, освіти та здорового способу життя.
Цього дня в Харкові біля пам’ятної дошки на фасаді університету, де навчався й працював Юрій Поярков та на цвинтарі відбулося покладання квітів. Колеги, спортсмени, представники НОК України, влади та громадськості вшанували пам’ять великого земляка, його внесок у спорт, олімпійський рух і педагогіку.
Вічна пам’ять і вічна слава Юрію Пояркову. Пам’ятаємо своїх славетних співвітчизників. Рівняємося на кращих.
З повагою,
Олімпійська родина Слобожанщини
